ГОМО́ЗНИЙ, ГУМО́ЗНИЙ, а, е. Стос. до гомозу, гумозу; уражений гомозом (гумозом). Бавовну збирають окремо по товарних сортах відповідно до стандарту, не змішуючи здорового сирцю з гомозним (Колг. енц., І, 1956, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 121.