ГОЛКІ́ПЕР, а, ч. Те саме, що ворота́р 2. — Ото, треба вам сказати, грав я у футбола. Голкіпером був (Донч., VI, 1957, 269).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 108.