ГНІТЮ́ЧЕ. Присл. до гнітю́чий. Виднокруг стиснуло густим туманом, і все це гнітюче впливало на настрій (Жур., Звич. турботи, 1960, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 96.