ГЛАВК, у, ч. Орган управління в міністерствах і відомствах, що відає підприємствами якої-небудь галузі промисловості даного міністерства і відомства. При переході від розв’язання завдань відбудовного періоду до здійснення широкої програми соціалістичної індустріалізації країни були організовані спеціалізовані наркомати і главки (Рад. Укр., 17.11 1957, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 78.