ГЕРМАНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., рідко. Дія за знач. германізува́ти. Там [в Ясениці] я пробув два роки і вивчивсь читати по-руськи.., по-польськи і по-німецьки (це ще були часи германізації) писати, рахувати (Фр., І, 1955, 11); Реакційний австрійський уряд намагався використати [Львівський] університет для германізації краю (Рад. Укр., 10.IX 1961, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 54.