ГЕРДА́Н, а, ч., діал. Шерстяна стьожка або ажурний комірець з бісеру, якими в Галичині, на Буковині та Закарпатті жінки прикрашають шию або голову, а чоловіки — капелюхи. — Вони [пани] за дорогі гроші скуповують .. старі килимки, гердани (Фр., II, 1950, 129); Уже бесіду урвали, хустки на головах поправляють, гердани.. на грудях порядкують (Черемш., Тв., 1960, 180),

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 54.