ГЕ́РГНУТИ, не, док. Однокр. до гергота́ти, герготі́ти. Гуска гергнула гусакові (Вишня, І, 1956, 346).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 54.