ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Найважливіший, основний, провідний. Ленінський принцип мирного співіснування держав з різним соціальним ладом був і залишається генеральним принципом зовнішньої політики Радянської держави (Програма КПРС, 1961, 96); // Який очолює що-небудь у найвищих колах; головний. Вищий нагляд за точним виконанням законів усіма міністерствами і підвідомчими їм установами.. покладається на Генерального Прокурора СРСР, призначуваного Верховною Радою СРСР строком на сім років (Рад. суд, 1951, 22); Присутніх вітала генеральний секретар Міжнародної демократичної федерації жінок (Рад. Укр., 11.VIII 1951, 4); — З хвилини на хвилину чекаю телеграму — виклику з Генерального секретаріату на роботу (Головко, II, 1957, 483); // Найвищий (у складі звань вищої адміністрації на Україні в XVII-XVIII ст.) ..Їх Обозний Генеральний Над всіми остававсь начальний (Котл., І, 1952, 241); Молодші гетьман Остряниця і старезний Гуня, а за ними полковники, осаули і генеральний бунчужний ішли на чолі силенного війська (Довж., І, 1958, 272).
Генера́льна лі́нія па́ртії — провідні, керівні принципи в роботі партії на певному етапі, в конкретних умовах. Квінтесенція тієї розмови така: партія має одну генеральну лінію, але у практиці може міняти тактику і методи боротьби (Вільде, Сестри.., 1958, 241).
∆ Генера́льна старшина́ — вища адміністрація на Україні часів визвольної війни українського народу 1648-54 рр., що складалася з представників верхівки козацтва. Гетьмана оточувала заможна генеральна старшина (Іст. СРСР, І, 1956, 184); Генера́льний штаб — центральний орган військового управління, що об’єднує знавців військової справи. Добре було б, якби достали добру і детальну карту (мапу) Полтавщини (видання генерального штабу, наприклад) (Л. Укр., V, 1956, 160); — Що закінчили? — Академію генерального штабу (Довж., І, 1958, 165).
2. Такий, що приводить до викінчення, завершення; остаточний, вирішальний. Сьогодні буде генеральна проба. Він мусить сам пустити ток, мусить подивитись, як палатиме зала, як буде крутитись зірка (Мик., II, 1957, 101); Андрій ще довго не лягав спати — робив генеральний огляд квартири (Гур., Життя.., 1954, 53).
∆ Генера́льний бій — вирішальна битва з участю головних сил країн, що воюють. — Чимало панів і не подумають вирушити з своїх маєтків і дідизн або так спізняться, що їх загони з’являться після генерального бою (Тулуб, Людолови, II, 1957, 474); Генера́льна репети́ція — остання, завершальна репетиція перед виставою або концертом перев. у присутності запрошених глядачів. Був концерт.. не концерт, а генеральна репетиція Лисенкового концерта [концерту] (Н.-Лев., III, 1956, 304); Ми репетирували п’єсу п’ять днів, а на шостий, після чергової вистави, вночі мала відбутися і генеральна репетиція (Смолич, Театр.., 1946, 33).
3. Загальний, грунтовний, докорінний. — У нас незабаром має бути генеральна реорганізація наших їдалень (Донч., II, 1956, 298); Генеральну реконструкцію села … почали колгоспники артілі (Ком. Укр., 11, 1959, 15); Не рідше одного разу на рік провадиться генеральна інвентаризація залишків матеріалів на складах і в цехових кладових (Матер.-техн. постач.., 1959, 72).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 49.