ГЕЙ-ГЕ́Й, виг., підсил. Те саме, що гей 3, 4. Вставай, старий [Дніпро],.. на твоїх же берегах новий дали порядок люди. Дихнуло з півночі і з півдня, з заходу і сходу. Ану ж за руки всі, гей-гей! (Тич., І, 1957, 112); До танцю вітер грає, І свище і луна … Гей-гей, як плига човник! Весела ніч, бучна! (Л. Укр., IV, 1954, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 46.