ГАЧКУВА́ТИЙ, а, е. Подібний до гачка, схожий на гачок. Ніс у нього [хлопця] був гачкуватий, як у шуліки, а зуби щирилися (Ів., Вел. очі, 1956, 42); Орел підвівся на свої міцні високі ноги з великими гачкуватими пазурами (Тулуб, В степу.., 1964, 166).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 42.