ГАРЯЧКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гарячкува́ти. На Улянине гарячкування підстаркуватий зоотехнік посміхнувся у вуса (Коп., Сусіди, 1955, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 38.