Про УКРЛІТ.ORG

гармонічний

ГАРМОНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до гармонії (див. гармо́нія1 1). Створюючи мелодичну основу пісень, самодіяльні композитори (або творчі колективи) часто запозичують професіональні прийоми гармонічної структури твору (Мист., 6, 1955, 10); Поряд з мелодичним слухом існує слух гармонічний, який характеризується відчуттям у співзвучності кількох висот в одному тембрі (Рад. психол. наука.., 1958, 16).

2. рідко. Те саме, що гармоні́йний 2. [Макс:] Жодна мускульна робота не обходиться без участі мозку. Наша мета — гармонічний розвиток всієї людини, — і тіла й душі (Коч., II, 1956, 267).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 33.

вгору