ГАРМА́ТКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гарма́та. Поблизу знаходиться круглий камінь, на якому раніше стояла невелика гарматка, ще стріляла у визначені години доби (Парк Олександрія.., 1949, 80); На стволі цієї гарматки ясніли, як ордени, червоні зорі (Гончар, III, 1959, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 32.