ГАРА́НТІЯ, ї, ж. Порука в чомусь, забезпечення чого-небудь. Гарантію на видужання доктор давав абсолютну (Смолич, II, 1958, 95); 11 чого. Умови, що забезпечують успіх чого-небудь. Єдина гарантія миру — організований, свідомий рух робітничого класу (Ленін, 19, 1950, 62); Старанне перебирання качанів на токах — ще одна гарантія кращого зберігання зерна в державних засіках (Рад. Укр., 12.Х 1962, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 29.