ГАНДЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., розм. Шукати, знаходити гандж у кого-небудь. Хлопець ганджував Христину, щоб відчепитися од неї, а вона з кожним разом ставала перед очима ще милішою і кращою (Стельмах, Хліб.., 1959, 456).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 26.