ГА́МКНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Те саме, шо га́мнути; // неперех. Схопити губами, ротом. Здається, якби можна, так би й гамкнув [Чіпка] за мизинчик-пальчик, що світився навпроти світа, як рожева квітка… (Мирний, II, 1954, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 25.