ГАМА́РНИК, а, ч., діал., заст. Той, хто працює в гамарні. Порались біля горнил і чорношкірі гамарники (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 329).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 24.