Про УКРЛІТ.ORG

гамалик

ГАМАЛИ́К, а́, ч., діал. Карк. Мені видко було крізь одхилені двері обидві фігури, що сиділи край столу одна проти одної, гамалик станового, його круглі високі плечі (Коцюб., II, 1955, 275).

◊ Да́ти по гамалику́ — те саме, що Да́ти по поти́лиці (див. поти́лиця). — Дала йому по гамалику та й на тім кінець (Фр., VI, 1951, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 24.

вгору