ГАМА́К, а́, ч. Підвісна колиска з сітки або парусини для відпочинку або сну на повітрі. Все то читалося, висячи в гамаку або лежачи увечері в ліжку (Л. Укр., V, 1956, 244); Панас Максимович забрав газети і пішов у садок, де між двома старими яблунями був нап’ятий гамак (Минко, Ясні зорі, 1951, 119);* У порівн. Приємно колисатися в такій надії, мов у гамаці (Фр., IV, 1950, 347).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 24.