ГАЛУ́ШКА, и, ж. Різаний або рваний шматочок прісного тіста, зварений на воді або на молоці. Я горща води нагрію, Вкину галушок (Щог., Поезії, 1958, 402); Борошно просіюють, додають воду, яйця, сіль, замішують прісне тісто, розкачують його до товщини 1 см, розрізують на смужки шириною 2 см і нарізують з них галушки (Укр. страви, 1957, 107); * Образно. Он заговорили бронепоїзди. Ваня Папанін гарячими галушками Петлюру частує (Скл., М. Щорс, 1938, 64); — У порівн. Лежить, як галушка (Укр.. присл.., 1955, 200); // тільки мн. Страва у вигляді різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді або на молоці. Мотря кинулась насипать галушки в миску (Н.-Лев., II, 1956, 287); Я сьорбав галушки, а на мене дивилися малі так, наче я був справжнім силачем (Чаб., Катюша, 1960, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 22.