ГАЗОЛІ́Н, у, ч. Горюча рідина, що є продуктом перегонки нафти; газовий бензин. Бензин бував легкий, який називають ще газоліном, з інтервалом температури кипіння 40-70° С (Нафта.., 1951, 15); А йому [Врангелю] навіть для тих танків, що є, не вистачає газоліну, і аероплани його теж стоять без пального (Гончар, Таврія.., 1957, 646).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 14.