ГАЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до газува́ти 1; // у знач. прикм. Насичений газом. Люди закрилися від сонця парасольками, пили холодну газовану воду (Ткач, Арена, 1960, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 14.