ВІЇ́СТИЙ, а, е. З великими пухнастими віями. Оксана росла дівчина кароока, віїста, струнка, як очеретина (Вас., II, 1959, 366).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 669.