ВІ́ТРЯНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ві́тряний. Знову мій поїзд летить. Розриваючи вітряність далі (Дор., Передгроззя, 1935, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 689.