Про УКРЛІТ.ORG

вітровійка

ВІТРОВІ́ЙКА, и, ж., зневажл. Легковажна, нерозсудлива дівчина, жінка. Але ж Тонька, зрадниця, вітровійка, як вона могла так легко змінити паруси? Якби знав, сьогодні б кроку за нею не ступив по отому межівнику… А то сама присіла на колесі біля нього, бісики очима пускала, а він уже й розтанув… (Гончар, Тронка, 1963, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 688.

вгору