Про УКРЛІТ.ORG

вітонька

ВІ́ТОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ві́тка 1. Верба низько розпустила вітоньки сумні (Граб., І, 1959, 584); Прихилила вишня вітоньку низенько (Крим., Вибр., 1965, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 687.

вгору