ВІТА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає вітання; привітальний. Марківна сиділа біля столика, проглядала вітальні телеграми та листи (Руд., Вітер.., 1958, 231); Шофер обернувся й зробив вітальний знак рукою (Донч., І, 1956, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 686.