ВІСПЯ́НИ́Й, я́на́, я́не́. Прикм. до ві́спа. Прищепний матеріал одержували [у середині XIX ст.] з віспяного прища хворого (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 70); Віспяний вірус міститься у крові хворого, в гною, що є у пухирцях на шкірі і слизових оболонках (Веч. Київ, 29.VIІ 1957, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 685.