Про УКРЛІТ.ORG

вісон

ВІСО́Н, у, ч., заст. Тонка коштовна тканина у вбранні царів, жерців і т. ін. Готичний присмерк, еллінську блакить, Легенд біблійних мідь, вісон і злато — Все можемо на полотні віддати Чи на папір слухняний перелить (Рильський, І, 1960, 246); * Образно. Єрусалим Розкинувсь гордо перед ним, Сіяє в золотім вісоні Ізраїльський архієрей! (Шевч., II, 1953, 321).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 684.

вгору