Про УКРЛІТ.ORG

віршування

ВІРШУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. віршува́ти 1. Голос маю, — каже лицар, — Та не тямлю віршування (Л. Укр., І, 1951, 371); У шкільні роки О. Гаврилюк виявив здібності до малювання, ліплення, різьби, музики і віршування (Іст. укр. літ., II, 1956, 611).

2. Система побудови та організації вірша. Новаторство Сковороди полягало не тільки в багатстві мотивів його творчості, в піднесенні ліричного струменя, не тільки в наближенні вірша до силабо-тонічного, а й у звільненні від штукарства, властивого схоластичному віршуванню (Рад. літ-во, 1, 1962, 144).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 683.

вгору