ВІ́РУВАННЯ, я, с. Релігійні уявлення кого-небудь; віросповідання. Я почала порівнювати (наскільки тямила) наші обряди з чужими, наші вірування з поганськими (Л. Укр., V, 1956, 61); Як і в інших народів, у слов’ян існувало вірування, нібито померлі предки продовжують жити і після смерті (Іст. УРСР, І, 1953, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 682.