ВІРИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Жін. до віри́тель. Він не повинен був так щільно заминатися, перед нею. Бодай до часу, доки вона його вірителька (Коб., III, 1956, 369).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 680.