ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИК, а, ч., іст. Те саме, що вільновідпу́щений. Найвизначнішим з них [філософів III ст. до н. є.] був філософ Біон, син ольвійського вільновідпущеника (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 258).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 675.