ВІКНО́, а, с. 1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, вагона тощо), куди вставлена рама з шибками. Хата була чимала, .. з великими вікнами на чотири шибки (Н.-Лев., II, 1956, 223); Вставлено у вікна другі рами. Вата і калина поміж рам (Рильський, Голос, осінь, 1959, 9); // Шибки. Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах.. і в Любитові багацько вікон повибивав (Л. Укр., V, 1956, 9); // Підвіконня. У гарному будинку на вікні Бриніли Квіти у макітрі (Гл., Вибр., 1957, 102); * Образно. Завдяки ним [думкам К. Ціолковського] тепер, у наші дні, ми змогли відчинити вікно в космос (Рад. Укр., 20.IX 1960, 3).

◊ Не ті́льки сві́ту (со́нця), що у вікні́ — є й інше місце, інший вихід із становища. [Мелешко:] Оцінять і мене, якщо я буду вартий того. А ні, — то підемо звідси, — адже ж не тільки сонця, що у вікні (Коч., II, 1956, 501).

2. Отвір певного призначення в споруді, агрегаті, машині. Підіймання кришки на завалочному вікні було розраховане цілком точно (Собко, Біле полум’я, 1952, 96).

3. Невеличке озерце, заглиблення в драговині, болоті. [Лукаш:] Я тут було в драговині загруз; натрапив на вікно (Л. Укр., III, 1952, 221); Населяють червоночереві джерелянки водойми.., а також болота, де вони тримаються у вікнах (Визначник земноводних.., 1955, 43).

4. перен., розм. Вільні для викладача години між двома лекціями, уроками. Ще недавно тут у школі — Йшло в дві зміни заняття. Вчителям було незручно: Безліч часу в "вікна" йшло… (С. Ол., Вибр., 1959, 307).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 671.