ВІ́ЙТІВ, това, тове. Прикм. до війт. Радні поспускали голови, бо виділи, що правда по війтовім боці (Март., Тв., 1954, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 670.