ВІЗНИ́ЧЕНЬКО, а, ч. Зменш-пестл. до візни́к 1. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 669.