ВІ́ЖЕЧКИ, чок, мн. (одн. ві́жечка, и, ж.). Зменш.-пестл. до ві́жки. Та й пішли обоє І відерце і віжечки Понесли з собою (Шевч., II, 1953, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 667.