ВІДІГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДІГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. Повертати своєму тілу втрачено тепло; зігріватися. Одігрівалися біля пічки діти (Шиян, Вибр., 1947, 215); Набридла [Тарасові] ця єхидна дрібна мрячка, калюжі, уся ця осіння погода навесні. Захотілося трохи відігрітися в людському житлі (Ів., Тарас, шляхи,1954, 332).

2. Під дією тепла набувати попередніх якостей. Прибувши на місце проведення кіносеансу, кіномеханік не повинен розбирати комплект апаратури протягом кількох годин.. За цей час відігріється мастило (Пересувні кінопр., 1959, 154).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 587.