ВІДШКОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШКОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Давати кому-небудь щось інше замість витраченого, загубленого, знищеного й т. ін.; поповнювати витрати, збитки чимсь іншим. Вона мусить відшкодувати зроблені господарем витрати (Собко, Стадіон, 1954, 129); Через кого нароблено бешкету, той повинен відшкодувати всі збитки (Горд., І, 1959, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 664.