Про УКРЛІТ.ORG

відчуття

ВІДЧУТТЯ́, я́, с. 1. Те саме, що відчува́ння 1. Відчуття болю; Відчуття дотику.

2. Здатність відчувати, сприймати явища навколишнього світу. Дотикові відчуття, особливо в поєднанні з вібраційною чутливістю, стають провідними при втраті одного, двох і більше аналізаторів (Рад. психол. наука.., 1958, 18); Доведено, що куріння послаблює у людини апетит, притуплює її смакові відчуття (Наука.., 7, 1957, 26).

3. спец. Процес відображення мозком людини властивостей предметів і явищ об’єктивної дійсності, які безпосередньо впливають на органи чуття. Відчуття — це відображення нашою свідомістю тієї чи іншої властивості матеріального предмета, наприклад, твердості, кольору (Логіка, 1953, 10); // Підсвідоме сприймання чого-небудь. Його не залишало відчуття присутності когось стороннього (Донч., Шахта.., 1949, 102); Відчуття часу не зраджувало мічмана (Кучер, Чорноморці, 1956, 310); // Образ, відбиток, слід предметів матеріального світу, що створюються в свідомості людини внаслідок їх дії на органи чуття. Відчуття є образ матерії, що рухається. Інакше, як через відчуття, ми ні про які форми речовини і ні про які форми руху нічого дізнатися не можемо.. (Ленін, 14, 1948, 276).

4. чого і яке. Стан, зумовлений переживанням чого-небудь, враження від баченого, чутого, переживаного. Відчуття глибокого спокою і діловитої зосередженості не залишало його (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 283); У ліричних творах українські поети розкривають відчуття втіхи і насолоди, яку дає людині вільна праця (Іст. укр. літ., II, 1956, 190); Ніякі уявлення не давали їй того відчуття, яке нахлинуло на неї зараз (Шиян, Баланда, 1957, 230).

5. Усвідомлення, розуміння чого-небудь. Друге, що в моєму дитинстві було вирішальним для характеру моєї творчості, це любов до природи, правильне відчуття краси природи (Довж., І, 1958, 12); Одна з найхарактерніших рис О. Корнійчука як драматурга — відчуття природи театру (Іст. укр. літ., II, 1956, 212); // Передчуття якоїсь події, явища. Відчуття близької розлуки ятрило материнське серце (Шиян, Гроза.., 1956, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 663.

вгору