Про УКРЛІТ.ORG

відхідник

ВІДХІ́ДНИК1, а, ч., іст. Селянин, який тимчасово йшов із села на заробітки. У першій половині XIX ст. частина піших селян, бездомників і городників Правобережної України, лишаючись кріпаками, перетворювалась на.. робітників-відхідників (Укр. іст. ж., 4, 1960, 43).

ВІДХІ́ДНИК2, а, ч., анат. Анальний отвір прямої кишки; задній прохід.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 655.

вгору