ВІДТО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДТОПИ́ТИ, оплю́, о́пиш; мн. відто́плять; док. І. перех. Нагріваючи, відокремлювати одну речовину від іншої (сир і т. ін.). — Ряба дає три дійниці на день, а як одтопиш — одна сироватка (Рудь, Гомін.., 1959, 15).

2. тільки док., неперех. Закінчити, перестати топити.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 650.