ВІДТИ́СКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до відти́скувати. Комулей мимоволі відступав з кола, відтискуваний козаками все далі від промовця (Ле, Наливайко, 1957, 174).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 649.