ВІДСІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., рідко. Пас. до відсіка́ти 1, 3. Відрізки паралельних, які відсікаються паралельними, рівні (Геом., І, 1956, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 638.