ВІДСУ́ТНІСТЬ, ності, ж. 1. Перебування кого-небудь поза даним місцем у певний час; протилежне присутність. Щоб упевнитися у відсутності господаря, Твердохліб стусонув ногою в двері (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 3); За час його відсутності там [у цехах] нічого прикрого не трапилось (Шовк., Інженери, 1956, 162).

2. Неіснування кого-, чого-небудь; брак чого-небудь. Всі згоджувались, що тільки хвіст становить безперечну прикмету відьми і лиш присутність або відсутність його у Параскіци може покласти, якийсь кінець справі (Коцюб., I, 1955, 280); Авітамінозом називається відсутність в організмі того або іншого важливого для життя вітаміну (Хвор. дит. віку, 1955, 113).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 646.