ВІДСТРУ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТРУГА́ТИ, відстружу́, відстру́жеш і відструга́ю, відструга́єш, док., перех. Рубанком або іншим столярним інструментом стісувати частину деревини.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 644.