ВІДСЕБЕ́НЬКИ, ньок, мн., розм. Самовільні вчинки, власні вигадки тощо. — Що ви там одсебеньки правите? — весело прощебетала Жабі до Михайла.. — Це не відсебеньки, а життя, — відповів він і спроквола пішов стежкою в напрямку села (Досв., Вибр., 1959, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 636.