Про УКРЛІТ.ORG

відсвічений

ВІДСВІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсвіти́ти 2. Серед зали стояла та панна, котру він колись.. бачив в прозорій річці, в синій безодні одсвіченого там неба (Н.-Лев., І, 1956, 184).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 635.

вгору