ВІДРА́ДНІСТЬ, ності, ж., рідко. Те саме, що відра́да. Не маю я відрадності від свого нелюба (Чуб., V, 1874, 361).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 626.