ВІДПОЧИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до відпочи́ти 1. Позапрягали [чумаки] відпочилих за ніч волів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 385).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 622.